пацюк
Пацюк, -ка
м.
1) а) Поросенокъ. б) Кастрированный свиной самецъ. Вх. Пч. II. 7.
2) Крыса. Стоїть борщ під лавою із разною приправою: із жуками, цвіркунами, з великими пацюками. Чуб. V. 1144. Діла робити не хочеш, а пика — хоч пацюки бий (т. е. такая толстая). ЗОЮР. І. 148.
3) насѣк. Tenebrio molitor, мучной жукъ. Вх. Пч. I. 7.
Словник української мови Грінченка