пенякуватий
Пенякуватий, -а, -е
1) Придирчивый, навязчивый.
2) Упорный, упрямый. О. 1862. Т. 82. Устань, устань, мила, привіз я дубину, тонку та довгу та сукувату, на шею спину пенякувату. Чуб. V. 644. І не бачила такої пенякуватої дівчини — щоб по її було. Черниг. у.
Словник української мови Грінченка