Словник української мови у 20 томах

пенякуватий

ПЕНЯ́КУВА́ТИЙ, а, е, діал.

1. Прискіпливий, нав'язливий.

Чого ти такий пенякуватий.

2. Упертий, норовистий.

І не бачила такої пенякуватої дівчини – щоб по її було (Сл. Б. Грінченка).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. пенякуватий — див. нав'язливий; непокірний; упертий  Словник синонімів Вусика
  2. пенякуватий — -а, -е, діал. 1》 Причепливий, прискіпливий. 2》 Затятий, упертий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пенякуватий — ПЕНЯКУВА́ТИЙ, а, е, діал. Упертий, норовистий. І не бачила такої пенякуватої дівчини — щоб по її було (Сл. Гр.).  Словник української мови в 11 томах
  4. пенякуватий — Пенякуватий, -а, -е 1) Придирчивый, навязчивый. 2) Упорный, упрямый. О. 1862. Т. 82. Устань, устань, мила, привіз я дубину, тонку та довгу та сукувату, на шею спину пенякувату. Чуб. V. 644. І не бачила такої пенякуватої дівчини — щоб по її було. Черниг. у.  Словник української мови Грінченка