пеняти
ПЕНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., на кого – що, рідко кого, що, розм.
Те саме, що докоря́ти.
Билинка косаря пеняла, Що рано скошена – зав'яла (Л. Боровиковський);
Не пеняйте на мене, добродію, що я на сей раз не даю певного слова (Панас Мирний).
Словник української мови (СУМ-20)