Словник української мови Грінченка

перебурчати

Перебурча́ти, -чу́, -чи́ш

гл. Перестать ворчать.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. перебурчати — перебурча́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. перебурчати — ПЕРЕБУРЧА́ТИ, чу́, чу́ш, док., розм. Перестати бурчати. Мати перебурчала.  Словник української мови у 20 томах