перебурчати ПЕРЕБУРЧА́ТИ, чу́, чу́ш, док., розм. Перестати бурчати. Мати перебурчала. Словник української мови (СУМ-20)
Значення в інших словниках перебурчати — перебурча́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови перебурчати — Перебурча́ти, -чу́, -чи́ш гл. Перестать ворчать. Словник української мови Грінченка