1. Словник української мови у 20 томах

перебурчати

ПЕРЕБУРЧА́ТИ, чу́, чу́ш, док., розм.

Перестати бурчати.

Мати перебурчала.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. перебурчати — перебурча́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. перебурчати — Перебурча́ти, -чу́, -чи́ш гл. Перестать ворчать. Словник української мови Грінченка