перебурчати

перебурча́ти

дієслово доконаного виду

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. перебурчати — ПЕРЕБУРЧА́ТИ, чу́, чу́ш, док., розм. Перестати бурчати. Мати перебурчала. Словник української мови у 20 томах
  2. перебурчати — Перебурча́ти, -чу́, -чи́ш гл. Перестать ворчать. Словник української мови Грінченка