перебурчати

Перебурча́ти, -чу́, -чи́ш

гл. Перестать ворчать.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. перебурчати — перебурча́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. перебурчати — ПЕРЕБУРЧА́ТИ, чу́, чу́ш, док., розм. Перестати бурчати. Мати перебурчала. Словник української мови у 20 томах