перебірник

Перебірник, -ка

м. Разборчивый, прихотливый человѣкъ. ум. перебірничок, перебірни́ченько. Наш паниченько перебірниченько коники перебірає: котро краще, — собі бере, котро бридше, — служенькам дає. АД. І. 13.

Значення в інших словниках

1. перебірник — перебі́рник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. перебірник — -а, ч. Вередник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. перебірник — ПЕРЕБІ́РНИК, а, ч., розм. Перебірлива, вибаглива людина. Перебіник усе перебирає: яке краще, яке гірше (із журн.).  Словник української мови у 20 томах
4. перебірник — Перебі́рник, -ка; -бі́рники, -ків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)