перебірник

ПЕРЕБІ́РНИК, а, ч., розм.

Перебірлива, вибаглива людина.

Перебіник усе перебирає: яке краще, яке гірше (із журн.).

Значення в інших словниках

1. перебірник — перебі́рник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. перебірник — -а, ч. Вередник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. перебірник — Перебі́рник, -ка; -бі́рники, -ків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. перебірник — Перебірник, -ка м. Разборчивый, прихотливый человѣкъ. ум. перебірничок, перебірни́ченько. Наш паниченько перебірниченько коники перебірає: котро краще, — собі бере, котро бридше, — служенькам дає. АД. І. 13.  Словник української мови Грінченка