перебірниця

ПЕРЕБІ́РНИЦЯ, і, ж., розм.

Жін. до перебі́рник.

Перебірниця наша то те не їсть, то те не їсть (із журн.).

Значення в інших словниках

1. перебірниця — перебі́рниця іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. перебірниця — -і. Жін. до перебірник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. перебірниця — Перебі́рниця, -ці, -цею; -ниці, -ниць  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. перебірниця — Перебірниця, -ці ж. Разборчивая, прихотливая женщина.  Словник української мови Грінченка