Значення в інших словниках
-
перебірник —
перебі́рник іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
перебірник —
ПЕРЕБІ́РНИК, а, ч., розм. Перебірлива, вибаглива людина. Перебіник усе перебирає: яке краще, яке гірше (із журн.).
Словник української мови у 20 томах
-
перебірник —
Перебі́рник, -ка; -бі́рники, -ків
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
перебірник —
Перебірник, -ка м. Разборчивый, прихотливый человѣкъ. ум. перебірничок, перебірни́ченько. Наш паниченько перебірниченько коники перебірає: котро краще, — собі бере, котро бридше, — служенькам дає. АД. І. 13.
Словник української мови Грінченка