Значення в інших словниках
-
перекладач —
переклада́ч іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
перекладач —
Тлумач, іст. драгоман; р. перекладник.
Словник синонімів Караванського
-
перекладач —
див. письменник
Словник синонімів Вусика
-
перекладач —
[пеиреикладач] -ача, ор. -ачем, м. (на) -ачев'і/-ачу, мн. -ач'і, -ач'іў
Орфоепічний словник української мови
-
перекладач —
-а, ч. Той, хто займається перекладами з однієї мови іншою.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
перекладач —
ПЕРЕКЛАДА́Ч, а́, ч. Той, хто займається перекладами з однієї мови на іншу. Я вже думаю, чи не стати мені присяжним українським перекладачем?...
Словник української мови у 20 томах
-
перекладач —
ПЕРЕКЛАДА́Ч (той, хто перекладає з однієї мови на іншу); ТЛУМА́Ч заст., ТОВМА́Ч заст. (той, хто перекладав усно); ПЕРЕСПІ́ВУВАЧ (той, хто перекладає вірші без суворого дотримання тексту оригіналу).
Словник синонімів української мови
-
перекладач —
Перекла́дач, -ча і перекла́дник, -ка
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
перекладач —
ПЕРЕКЛАДА́Ч, а́, ч. Той, хто займається перекладами з однієї мови на іншу. Я вже думаю, чи не стати мені присяжним українським перекладачем? (Л. Укр.
Словник української мови в 11 томах