перепій

Перепій, -по́ю

м.

1) На свадьбѣ: обрядовое выпиваніе за здоровье молодыхъ, сопровождаемое подарками. Чуб. IV. 677.

2) Тотъ, кто участвуетъ въ перепої. Братіку-перепою, перепий щастя — долю! — Що маю, — перепиваю, щастя-долі не вгадаю. Грин. III. 513. см. еще перепієць 2.

3) Перепой. Охриплий з перепою голос. Мир. Пов. II. 76. Спить батенько з перепою. Чуб. V. 444.

Значення в інших словниках

1. перепій — перепі́й іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. перепій — -пою, ч. 1》 розм. Дія і стан за знач. перепити 1). З (од) перепою — від надмірно випитих алкогольних напоїв, від сильного сп'яніння. 2》 зах. Обряд випивання за здоров'я (молодих, новонародженого, породіллі і т. ін.). || Подарунок, врученням якого супроводжується такий обряд.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. перепій — Перепі́й, -по́ю, -по́єві, -по́єм; -по́ї, -по́їв, -по́ям  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. перепій — ПЕРЕПІ́Й, по́ю, ч. 1. розм. Дія і стан за знач. перепи́ти 1. – А бодай вас, пане сотнику! – так загарчав на нього пан Ригорович.. – Се вона [відьма] мені зробила, що я після перепою химери погнав (Г.  Словник української мови у 20 томах
5. перепій — СП'ЯНІ́ННЯ (стан після п'янких, алкогольних напоїв), ПЕРЕПІ́Й, ПЕРЕПИТТЯ́, ХМІЛЬ, ПОХМІ́ЛЛЯ (погане самопочуття після пияцтва). Втома і легке сп'яніння все дужче налягали на нього, і часом він дрімав, опустивши повіддя (Григорій Тютюнник)...  Словник синонімів української мови
6. перепій — ПЕРЕПІ́Й, по́ю, ч. 1. розм. Дія і стан за знач. перепи́ти 1. — А бодай вас, пане сотнику! — так загарчав на нього пан Ригорович.. — Се вона [відьма] мені зробила, що я після перепою химери погнав (Кв.-Осн.  Словник української мови в 11 томах