пертися

Пертися, пруся, пре́шся

гл. Переться, напирать, лѣзть. В німецькі землі, у чужії претеся знову. Шевч. 211. Та співаю, щоб та печаль не перлася, як той москаль. Шевч.

Значення в інших словниках

1. пертися — пе́ртися дієслово недоконаного виду фам.  Орфографічний словник української мови
2. пертися — Напирати, пхатися, штовхатися, Ф. ПЕРТИ.  Словник синонімів Караванського
3. пертися — див. іти  Словник синонімів Вусика
4. пертися — пруся, прешся, недок., фам. 1》 Те саме, що перти 1), 2). || Напирати на кого-небудь; штовхатися, пхатися. || перен. Намагаючись досягти певного становища, добиватися цього всіма засобами. 2》 з ким, діал. Сперечатися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. пертися — ПЕ́РТИСЯ, пру́ся, пре́шся, недок., фам. 1. Те саме, що пе́рти 1, 2. Нема на світі України, Немає другого Дніпра, А ви претеся на чужину Шукати доброго добра (Т.  Словник української мови у 20 томах
6. пертися — Прусь, прешся, недок. Іти. Куди ти прешся? Ти що, не бачиш — «вхід заборонено»!  Словник сучасного українського сленгу
7. пертися — (аж) із го́рла лі́зе (грубо пре́ться) у кого, зневажл., перев. безос. 1. Хтось дуже багатий. Отож якраз він такий злидар.. Не бійсь, в нього з горла лізе… (Ю. Збанацький). 2. У когось дуже багато чого-небудь.  Фразеологічний словник української мови
8. пертися — II. ВАЛИ́ТИ (іти у великій кількості, натовпом), ВАЛИ́ТИСЯ, СУ́НУТИ, СУ́НУТИСЯ, ПОСУВА́ТИСЯ, ВАЛУВА́ТИ, ПЛИСТИ́ (ПЛИВТИ́), ПЛИ́НУТИ, ТЕКТИ́, ПОСУВА́ТИ розм.; РИ́НУТИ, ПЕ́РТИ розм., ПЕ́РТИСЯ розм.  Словник синонімів української мови
9. пертися — ПЕ́РТИСЯ, пру́ся, пре́шся, недок., фам. 1. Те саме, що пе́рти 1, 2. Нема на світі України, Немає другого Дніпра, А ви претеся на чужину Шукати доброго добра (Шевч.  Словник української мови в 11 томах