перти
Перти, пру, преш
гл.
1) Переть, напирать; гнать. Як забрала своє військо, як заняла ті коні, як узяла перти — вигнала з води. Рудч. Ск. і. 88.
2) Двигаться, идти. Все дальш у пекло пру та пру. Стор. МПр. 47. Як комашня пруть на Запорожжє. Стор. МПр. 115.
3) Выпирать, выпереть. Задихавшись, мов з його перло дух. Г.-Арт. (О. 1861. III. 84)
Словник української мови Грінченка