перти

пе́рти

пру, преш, недок., фам.

1》 неперех. Іти, їхати далеко, на велику відстань.

2》 неперех. Іти, пересуватися, тікати швидко, навально і т. ін., незважаючи ні на які перешкоди; намагатися проникнути кудись без дозволу.

|| Пересуватися або насуватися великою масою.

|| перен. Намагаючись досягти чого-небудь, діяти напролом.

3》 перех. Нести на собі що-небудь важке, громіздке, велике або когось великого, важкого.

|| Рухати що-небудь, штовхаючи або тягнучи.

|| Штовхаючи, примушувати кого-небудь вийти звідкись або зайти куди-небудь; силоміць відправляти кого-небудь кудись.

|| Силою примушувати ворога відступати, йти геть, залишати що-небудь.

|| до чого, перен., рідко. Спонукати до чого-небудь, штовхати на щось (перев. погане).

4》 неперех. Виходити, вибиватися, виступати назовні.

|| Буйно рости.

|| перен. Дуже сильно, виразно виявлятися.

|| чим, безос. Доноситися, чутися; тхнути, відгонити (про неприємний, сильний запах).

Значення в інших словниках

1. перти — пе́рти дієслово недоконаного виду фам.  Орфографічний словник української мови
2. перти — Ф. іти, їхати, пересуватися, тікати, ПЕРТИСЯ; (стіною) сунути <�хмарою>, ВАЛИТИ; (на рожен) лізти; (тягар) нести, (по землі) волочити, тягти, рухати, штовхати; (ворога) тиснути, гнати; (як з води) буйно рости; (чим) відгонити, тхнути; (з кого) НЕОС.  Словник синонімів Караванського
3. перти — див. нести  Словник синонімів Вусика
4. перти — [пертие] пру, преш, преимо, преите; нак. при, пр'іт'  Орфоепічний словник української мови
5. перти — Вергати, вергти, вергнути, звергати, звергнути, позвергати, повергати, повергнути, вергатися, вергтися, вергнутися, звергатися, звергнутися, навергатися, навергнутися, ринути, зринути, наринути, поринути, споринути, уринути, рушити, вирушувати...  Словник чужослів Павло Штепа
6. перти — Пе́рти, пру, -преш; пер, пе́рла; при, пріть  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. перти — ПЕ́РТИ, пру, преш, недок., фам. 1. без прям. дод. Іти, їхати далеко, на велику відстань. [Xристина:] А звідки ти, хлопчику? [Хлопчик:] Я з Головчинців. [Xристина:] Бідне – такий світ перло проти ночі! (С.  Словник української мови у 20 томах
8. перти — Пре, недок. 1. нарк. Про наркотичне задоволення. 2. Подобатись, давати насолоду. Особисто я б тобі за звертання «братуха» в голову заїхав, бо таке звертання носить під собою бажання і момент кинути когось або попустити на гроші, як правило...  Словник сучасного українського сленгу
9. перти — безос., кого. 1. нарк. Про стан наркотичної ейфорії. Отже, після двох кубів мене перло день, і ще два тащило (М. Бриних, Голосіння з-під снігу). ПСУМС, 52. 2. Викликати у когось позитивні емоції, доводити до захвату. Мене від попси не пре (Запис 2001 р.).  Словник жарґонної лексики української мови
10. перти — ва́лом вали́ти / повали́ти. 1. Іти чи їхати у великій кількості (про людей). Заробітчани валом валили з північних губерній (О. Гончар); Коли в село повернувся із Таврії Роман Волошин, люди валом повалили до нього (М.  Фразеологічний словник української мови
11. перти — II. ВАЛИ́ТИ (іти у великій кількості, натовпом), ВАЛИ́ТИСЯ, СУ́НУТИ, СУ́НУТИСЯ, ПОСУВА́ТИСЯ, ВАЛУВА́ТИ, ПЛИСТИ́ (ПЛИВТИ́), ПЛИ́НУТИ, ТЕКТИ́, ПОСУВА́ТИ розм.; РИ́НУТИ, ПЕ́РТИ розм., ПЕ́РТИСЯ розм.  Словник синонімів української мови
12. перти — ПЕ́РТИ, пру, преш, недок., фам. 1. неперех. Іти, їхати далеко, на велику відстань. [Xристина:] А звідки ти, хлопчику? [Хлопчик:] Я з Головчинців. [Xристина:] Бідне — такий світ перло проти ночі! (Вас.  Словник української мови в 11 томах
13. перти — Перти, пру, преш гл. 1) Переть, напирать; гнать. Як забрала своє військо, як заняла ті коні, як узяла перти — вигнала з води. Рудч. Ск. і. 88. 2) Двигаться, идти. Все дальш у пекло пру та пру. Стор. МПр. 47. Як комашня пруть на Запорожжє. Стор. МПр. 115.  Словник української мови Грінченка