Значення в інших словниках
-
перчик —
пе́рчик іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
перчик —
[перчиек] -ка, м. (на) -ку, мн. -кие, -к'іў
Орфоепічний словник української мови
-
перчик —
-а, ч. Зменш.-пестл. до перець.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
перчик —
ПЕ́РЧИК, а, ч. Зменш.-пестл. до пе́рець. [Вітровий:] А зараз давай юшку зваримо .. Тут у мене припаси. (Виносить з куреня ящик, виймає). Ось перчик, цибуля, старе сало... (О. Корнійчук); * Образно.
Словник української мови у 20 томах
-
перчик —
пе́рчик ірон. чоловічий статевий орган (Лучук)|| = будуляк
Лексикон львівський: поважно і на жарт
-
перчик —
з жи́вчиком та з пе́рчиком. Запальний, гарячий, відважний; гострий на язик. — Як ви там казали? Цей вовка за вухо вхопить? А таки вхопить... Одне слово, з живчиком та з перчиком хлопець,— посміхнувся Валерій Іванович (О. Гончар).
Фразеологічний словник української мови
-
перчик —
ПЕ́РЧИК, а, ч. Зменш. —пестл. до пе́рець. [Вітровий:] А зараз давай юшку зваримо.. Тут у мене припаси. (Виносить з куреня ящик, виймає). Ось перчик, цибуля, старе сало… (Корн., II, 1955, 219); *Образно.
Словник української мови в 11 томах