письменство

Письменство, -ва

с.

1) Грамота; грамотность. Сина звеліла письменства вчити. Г. Барв. 187. Сами з себе письменства повчились. Екатер. у.

2) Письменность.

3) Ученость, знаніе. Шануючи ваше письменство і розум. Котл. Н. П. 341.

Значення в інших словниках

1. письменство — (літературна діяльність) література, письменництво.  Словник синонімів Полюги
2. письменство — письме́нство іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
3. письменство — Письменництво, література, словесність, літературна творчість; Р. ПИСЬМЕННІСТЬ; ід. КРАСНЕ ПИСЬМЕНСТВО, белетристика, сов. художня література.  Словник синонімів Караванського
4. письменство — -а, с. 1》 Те саме, що письменництво. 2》 заст. Те саме, що письменність 1). 3》 Те саме, що писемність 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. письменство — Письме́нство, -ва, -ву  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. письменство — ПИСЬМЕ́НСТВО, а, с. 1. Те саме, що письме́нництво. Петро Антонович, хоч сам ніколи й не займався письменством, любив літературу з дитинства (М.  Словник української мови у 20 томах
7. письменство — кра́сне письме́нство, уроч. Художня література. З отаких хлопців, що приходять до красного письменства не крізь літературні амбіції, а крізь працю, .. буває толк (В.  Фразеологічний словник української мови
8. письменство — ГРА́МОТА (уміння читати й писати), ПИСЬМЕ́ННІСТЬ, ГРА́МОТНІСТЬ, ПИСЬМО́, ОСВІ́ТА рідше, ПИСЬМЕ́НСТВО заст. — Я навчу тебе грамоти — читати, писати (Панас Мирний); Твердження, ніби суцільна письменність стоїть на заваді народній творчості...  Словник синонімів української мови
9. письменство — ПИСЬМЕ́НСТВО, а, с. 1. Те саме, що письме́нництво. Петро Антонович, хоч сам ніколи й не займався письменством, любив літературу з дитинства (М. Ол.  Словник української мови в 11 томах