питаннячко

Пита́ння, -ня

с. Вопросъ. Непевним голосом став Павло на питання росказувати. МВ. (О. 1882. І. 101). Ні.... одказала Мотря, здивувавшись такому питанню. Мир. ХРВ. 17. ум. питаннячко. МВ. (О. 1862. І. 79).

Значення в інших словниках

1. питаннячко — пита́ннячко іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. питаннячко — -а, с. Зменш.-пестл. до питання.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. питаннячко — ПИТА́ННЯЧКО, а, с. Зменш.-пестл. до пита́ння. Давно вже хотів він признатись, що жонатий .. З тією думкою прийшов він до неї; вона його дожидає, кинулася до його, своїм питаннячком хитким не дала йому вимовити слова (Марко Вовчок)...  Словник української мови у 20 томах
4. питаннячко — ПИТА́ННЯЧКО, а, с. Зменш.-пестл. до пита́ння. Давно вже хотів він признатись, що жонатий.. З тією думкою прийшов він до неї; вона його дожидає, кинулася до його, своїм питаннячком хитким не дала йому вимовити слова (Вовчок, І, 1955, 151)...  Словник української мови в 11 томах