питися

Пи́тися, п'юся, п'єшся

гл. Питься. Горілка не п'ється. Чуб. V. 420. не до тебе пилося. Не къ тебѣ обращались, не о тебѣ рѣчь. Ном. № 9581.

Значення в інших словниках

1. питися — пи́тися 1 дієслово недоконаного виду мати бажання, схильність пити безос. пи́тися 2 дієслово недоконаного виду пас. до пи́ти  Орфографічний словник української мови
2. питися — п'ється, недок., безос. 1》 Мати бажання, схильність пити (які-небудь напої). 2》 Пас. до пити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. питися — ПИ́ТИСЯ, п'є́ться, недок., безос. 1. Мати бажання, схильність пити (які-небудь напої). Де їсться смачно, там і п'ється, Од земляків я так чував (І. Котляревський); – Риба без води, а чоловік без землі гине, – увернув Кулик по-письменному. – Егеж, еге...  Словник української мови у 20 томах
4. питися — ПИ́ТИСЯ, п’є́ться, недок., безос. 1. Мати бажання, схильність пити (які-небудь напої). Де їсться смачно, там і п’ється, Од земляків я так чував (Котл., І, 1952, 205); — Риба без води, а чоловік без землі гине, — увернув Кулик по-письменному.  Словник української мови в 11 томах