платочок

Платок, -тка

ж.

1) Слой. Укопану глину беруть платками за помочию зелізних лопаток. Шух. І. 260.

2) Платокъ. ум. плато́чок.

Значення в інших словниках

1. платочок — плато́чок 1 іменник чоловічого роду від: платок — хустка плато́чок 2 іменник чоловічого роду від: платок — пласт; пластівець діал.  Орфографічний словник української мови
2. платочок — -чка, ч., діал. Зменш.-пестл. до платок.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. платочок — ПЛАТО́ЧОК¹, чка, ч. Зменш.-пестл. до плато́к¹. І така [дівчина] – в корсетині в латаній, в платочку в старенькому.., худенька (А. Тесленко); Дидона гірко заридала і з білого свого лиця Платочком сльози обтирала (І. Котляревський). ПЛАТО́ЧОК², чка...  Словник української мови у 20 томах
4. платочок — ПЛАТО́ЧОК¹, чка, ч. Зменш.-пестл. до плато́к¹. І така [дівчина] — в корсетині в латаній, в платочку в старенькому.., худенька (Тесл., З книги життя, 1949, 9); Дидона гірко заридала і з білого свого лиця Платочком сльози обтирала (Котл., І, 1952, 72).  Словник української мови в 11 томах