платочок
ПЛАТО́ЧОК¹, чка, ч. Зменш.-пестл. до плато́к¹.
І така [дівчина] — в корсетині в латаній, в платочку в старенькому.., худенька (Тесл., З книги життя, 1949, 9);
Дидона гірко заридала і з білого свого лиця Платочком сльози обтирала (Котл., І, 1952, 72).
ПЛАТО́ЧОК², чка, ч., діал. Зменш.-пестл. до плато́к².
Служниця на таці несла тарілки, накраяну платочками шинку (Фр., VII, 1951, 268);
У повітрі літали малесенькі платочки снігу (Фр., І, 1955, 237);
З пишних троянд осипались рожеві платочки (Коцюб., II, 1955, 212);
Талого снігу платочки сивенькії.., проліски в рідкій травиці бліденькії, то ж була провесна, щастя вінець! (Л. Укр., І, 1951, 200);
*У порівн. Сильним замахом руки викинула [Целя] дрібні шматочки подертого листа. Посипались вони вниз, мов снігові платочки (Фр., II, 1950, 300).
Словник української мови (СУМ-11)