плюскання

Плю́скання, -ня

с. Плесканье.

Значення в інших словниках

1. плюскання — плю́скання іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. плюскання — див. хлюпання  Словник синонімів Вусика
3. плюскання — -я, с. Дія за знач. плюскати і плюскатися і звуки, утворювані цією дією. Плюскання дощу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. плюскання — ПЛЮ́СКАННЯ, я, с. Дія за знач. плю́скати і плю́скатися і звуки, утворювані цією дією. Незабаром він почув плюскання хвилі об крижину (М. Трублаїні); Плюскання дощу.  Словник української мови у 20 томах
5. плюскання — ПЛЮ́СКАННЯ, я, с. Дія за знач. плю́скати і плю́скатися і звуки, утворювані цією дією. Незабаром він почув плюскання хвилі об крижину (Трубл., І, 1955, 143); Плюскання дощу.  Словник української мови в 11 томах