плюскання
ПЛЮ́СКАННЯ, я, с.
Дія за знач. плю́скати і плю́скатися і звуки, утворювані цією дією.
Незабаром він почув плюскання хвилі об крижину (М. Трублаїні);
Плюскання дощу.
Словник української мови (СУМ-20)ПЛЮ́СКАННЯ, я, с.
Дія за знач. плю́скати і плю́скатися і звуки, утворювані цією дією.
Незабаром він почув плюскання хвилі об крижину (М. Трублаїні);
Плюскання дощу.
Словник української мови (СУМ-20)