побабрати

Побабрати, -раю, -єш

гл. Помарать, испачкать. Не їв, тільки побабрав-побабрав. Ном. № 12266.

Значення в інших словниках

1. побабрати — поба́брати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. побабрати — ПОБА́БРАТИ, аю, аєш, док. Забруднити. Не їв, тільки побабрав-побабрав (Сл. Б. Грінченка).  Словник української мови у 20 томах