побабрати

ПОБА́БРАТИ, аю, аєш, док.

Забруднити.

Не їв, тільки побабрав-побабрав (Сл. Б. Грінченка).

Значення в інших словниках

1. побабрати — поба́брати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. побабрати — Побабрати, -раю, -єш гл. Помарать, испачкать. Не їв, тільки побабрав-побабрав. Ном. № 12266.  Словник української мови Грінченка