побабувати
ПОБАБУВА́ТИ, у́ю, у́єш і ПОБА́БИТИ, блю, биш; мн. поба́блять; док., розм., заст.
Бабувати якийсь час.
Купці й кажуть до неї [баби]: – Не бійся, ми приїхали за тобою, щоб ти разом з нами поїхала та добре діло зробила – побабувала у нас (М. Стельмах).
Словник української мови (СУМ-20)