Словник української мови Грінченка

побабувати

Побабува́ти, -бу́ю, -єш

гл. Позаниматься акушерствомъ. Коли вдова побабувала, то їй вже не можна ійти заміж. Мнж. 155.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. побабувати — побабува́ти дієслово доконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
  2. побабувати — -ую, -уєш і побабити, -блю, -биш; мн. побаблять; док., розм., заст. Бабувати якийсь час.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. побабувати — ПОБАБУВА́ТИ, у́ю, у́єш і ПОБА́БИТИ, блю, биш; мн. поба́блять; док., розм., заст. Бабувати якийсь час. Купці й кажуть до неї [баби]: – Не бійся, ми приїхали за тобою, щоб ти разом з нами поїхала та добре діло зробила – побабувала у нас (М. Стельмах).  Словник української мови у 20 томах
  4. побабувати — ПОБАБУВА́ТИ, у́ю, у́єш і ПОБА́БИТИ, блю, биш; мн. поба́блять; док., розм., заст. Бабувати якийсь час. Купці й кажуть до неї [баби]: — Не бійся, ми приїхали за тобою, щоб ти разом з нами поїхала та добре діло зробила — побабувала у нас (Стельмах, II, 1962, 305).  Словник української мови в 11 томах