побабувати
ПОБАБУВА́ТИ, у́ю, у́єш і ПОБА́БИТИ, блю, биш; мн. поба́блять; док., розм., заст. Бабувати якийсь час.
Купці й кажуть до неї [баби]: — Не бійся, ми приїхали за тобою, щоб ти разом з нами поїхала та добре діло зробила — побабувала у нас (Стельмах, II, 1962, 305).
Словник української мови (СУМ-11)