побабчений

ПОБА́БЧЕНИЙ, а, е, розм., рідко.

Укритий зморшками (про тіло, шкіру); зморшкуватий.

Лице в нього якесь побабчене (Л. Мартович);

Цей товстий, побабчений дідок, якщо його розгнівати, може накоїти багато лиха (Я. Качура);

Молода, але зовсім спорохнявіла, побабчена Гертруда сміялася липким, наче мокрий сніг, сміхом (Б. Харчук);

// рідко. Пом'ятий, зім'ятий (про тканину).

Під його портретом червоніє шматок побабченого від часу оксамиту (М. Стельмах).

Значення в інших словниках

1. побабчений — поба́бчений прикметник рідко  Орфографічний словник української мови
2. побабчений — -а, -е, розм., рідко. Укритий зморшками (про тіло, шкіру); зморшкуватий. || рідко. Пом'ятий, зім'ятий (про тканину).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. побабчений — ЗМО́РШКУВАТИЙ (вкритий зморшками), ЗМО́РЩЕНИЙ, ПОМО́РЩЕНИЙ, МОРЩА́ВИЙ рідше, МО́РХЛИЙ рідше, ПОБРИ́ЖЕНИЙ рідше, ПОБА́БЧЕНИЙ розм. рідко, БАБКУВА́ТИЙ діал. Зморшкувате сухеньке обличчя розгладилось, проясніли очі (П.  Словник синонімів української мови
4. побабчений — ПОБА́БЧЕНИЙ, а, е, розм., рідко. Укритий зморшками (про тіло, шкіру); зморшкуватий. Лице в нього якесь побабчене (Март., Тв., 1954, 249); Цей товстий, побабчений дідок, якщо його розгнівати, може накоїти багато лиха (Кач., II, 1958, 21); // рідко.  Словник української мови в 11 томах