побабчитися

ПОБА́БЧИТИСЯ, чуся, чишся, док., рідко.

1. фам. Стати старою; постаріти.

Домаха дівкою посивіла і побабчилася (Сл. Б. Грінченка).

2. розм. Укритися зморшками (про тіло, шкіру).

Обличчя побабчилось;

Сірий сардак на його вузьких і гострих раменах висів, як на хресті, посинілі, неначе в мерця, тонкі губи ледве ховалися під ріденькими скудовченими вусами, землянистого кольору обличчя геть побабчилось (І. Нижник).

Значення в інших словниках

1. побабчитися — поба́бчитися дієслово доконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. побабчитися — -чуся, -чишся, док., рідко. 1》 фам. Стати старою; постаріти. 2》 розм. Укритися зморшками (про тіло, шкіру). Обличчя побабчилось.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. побабчитися — ПОСТА́РІ́ТИ (стати старим, старшим), ПОСТАРІ́ШАТИ, ЗІСТА́РІТИ (ЗСТА́РІТИ), ПОСТА́РИТИСЯ, ЗІСТА́РІТИСЯ (ЗОСТА́РІТИСЯ) (ЗСТА́РІТИСЯ) розм., ЗІСТА́РИТИСЯ (ЗОСТА́РИТИСЯ) (ЗСТА́РИТИСЯ) розм., ПОСТА́РІ́ТИСЯ розм., ПРИСТА́РІТИ розм., ПРИСТА́РІТИСЯ розм.  Словник синонімів української мови
4. побабчитися — ПОБА́БЧИТИСЯ, чуся, чишся, док., рідко. 1. фам. Стати старою; постаріти. Домаха дівкою посивіла і побабчилася (Сл. Гр.). 2. розм. Укритися зморшками (про тіло, шкіру). Обличчя побабчилось.  Словник української мови в 11 томах
5. побабчитися — Поба́бчитися, -чуся, -чишся гл. Сдѣлаться старухой. Домаха дівкою посивіла і побабчилася.  Словник української мови Грінченка