побожно

Побо́жно

нар. Набожно, благочестиво.

Значення в інших словниках

1. побожно — побо́жно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. побожно — див. щиро  Словник синонімів Вусика
3. побожно — Присл. до побожний 1), 3).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. побожно — ПОБО́ЖНО. Присл. до побо́жний 1, 3. – І хай Бог милує й не допускає, – стиха побожно промовила вона, оглядаючи куряву (С. Васильченко); Евеліна підвелася. Побожно перехрестилась і вийшла з каплиці (Н.  Словник української мови у 20 томах
5. побожно — ПОБО́ЖНО. Присл. до побо́жний 1, 3. — І хай бог милує й не допускає, — стиха побожно промовила вона, оглядаючи куряву (Вас., І, 1959, 166); Евеліна підвелася. Побожно перехрестилась і вийшла з каплиці (Рибак, Помилка..  Словник української мови в 11 томах