побожно

Побо́жно

нар. Набожно, благочестиво.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. побожно — побо́жно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. побожно — див. щиро Словник синонімів Вусика
  3. побожно — Присл. до побожний 1), 3). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. побожно — ПОБО́ЖНО. Присл. до побо́жний 1, 3. – І хай Бог милує й не допускає, – стиха побожно промовила вона, оглядаючи куряву (С. Васильченко); Евеліна підвелася. Побожно перехрестилась і вийшла з каплиці (Н. Словник української мови у 20 томах
  5. побожно — ПОБО́ЖНО. Присл. до побо́жний 1, 3. — І хай бог милує й не допускає, — стиха побожно промовила вона, оглядаючи куряву (Вас., І, 1959, 166); Евеліна підвелася. Побожно перехрестилась і вийшла з каплиці (Рибак, Помилка.. Словник української мови в 11 томах