побурчати
Побурча́ти, -чу́, -чи́ш
гл. Поворчать. Ні, в мене свекруха не зла. Часом побурчить трохи, а не лає. Харьк.
Словник української мови ГрінченкаПобурча́ти, -чу́, -чи́ш
гл. Поворчать. Ні, в мене свекруха не зла. Часом побурчить трохи, а не лає. Харьк.
Словник української мови Грінченка