побіганки

Побіганки, -нок

ж. мн. Побѣгушки, бѣготня. Побила мене лиха година та нещаслива з тими побіганками. Та то ж день у день, ніч у ніч. Мир. ХРВ. 324.

Значення в інших словниках

1. побіганки — побіга́нки множинний іменник розм.  Орфографічний словник української мови
2. побіганки — -нок, мн., розм. Те саме, що побігеньки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. побіганки — ПОБІГА́НКИ, нок, мн., розм. Те саме, що побіге́ньки. Побила мене лиха година та нещаслива з тими побіганками! (Панас Мирний).  Словник української мови у 20 томах
4. побіганки — ПРИСЛУ́ЖНИЦТВО (поведінка людини, яка прислужується, догоджає комусь або виконує ганебні, принизливі обов'язки), ДОГІ́ДНИЦТВО розм., СЕРВІЛІ́ЗМ книжн.; ПОБІГЕ́НЬКИ розм., ПОБІГА́НКИ розм., ПОБІГА́ШКИ розм. (виконання дрібних, часто принизливих доручень).  Словник синонімів української мови
5. побіганки — ПОБІГА́НКИ, нок, мн., розм. Те саме, що побіге́ньки. Побила мене лиха година та нещаслива з тими побіганками! (Мирний, І, 1949, 346). ◊ На побіга́нках бу́ти (служи́ти і т. ін.) — те саме, що На побіге́ньках бу́ти (служи́ти і т. ін.) ( див. побіге́ньки).  Словник української мови в 11 томах