побігати
Побіга́ти, -га́ю, -єш
гл. = побігти. І теє промовляли (кінні брати), відтіль побігали. АД. І. 107.
---------------
Побігати, -гаю, -єш
гл. Побѣгать. По світу як іще побіга, чиїхсь багацько виллє сліз. Котл. Ен.
Словник української мови Грінченка