побігати

ПОБІ́ГАТИ, аю, аєш, док.

1. Бігати якийсь час.

Ніколи Ані пограється [Іван] з дітьми, Ані побігає (Шевч., II, 1963, 369);

Інші хлопці й дівчата приходять до школи раніше, щоб побігати перед уроками (Автом., Щастя.., 1959, 7);

Минулий раз вона ж метушилася з концертом, то вже на сей раз нехай би ще інші побігали (Л. Укр., V, 1956, 391).

2. розм. Док. до бі́гати 6.

Телиця побігала.

Значення в інших словниках

1. побігати — побі́гати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. побігати — див. бігати  Словник синонімів Вусика
3. побігати — -аю, -аєш, док. 1》 Бігати якийсь час. 2》 розм. Док. до бігати 6).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. побігати — ПОБІ́ГАТИ, аю, аєш, док. 1. Бігати якийсь час. Ніколи Ані пограється [Іван] з дітьми, Ані побігає (Т. Шевченко); Інші хлопці й дівчата приходять до школи раніше, щоб побігати перед уроками (П.  Словник української мови у 20 томах
5. побігати — Побіга́ти, -га́ю, -єш гл. = побігти. І теє промовляли (кінні брати), відтіль побігали. АД. І. 107. --------------- Побігати, -гаю, -єш гл. Побѣгать. По світу як іще побіга, чиїхсь багацько виллє сліз. Котл. Ен.  Словник української мови Грінченка