побілитися

Побілитися, -лю́ся, -лишся

гл. Побѣлѣть. Чуб. V. 39.

Значення в інших словниках

1. побілитися — побіли́тися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. побілитися — -білюся, -білишся, док. Зробити побілку (у 1 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. побілитися — ПОБІЛИ́ТИСЯ, білю́ся, бі́лишся, док. Зробити побілку (у 1 знач.). Треба було почиститись та побілитися, бо незабаром ждалися дворянські вибори .. Від ранку й до ранку .. метуть [люди], білять (Панас Мирний).  Словник української мови у 20 томах
4. побілитися — ПОБІЛИ́ТИСЯ, білю́ся, бі́лишся, док. Зробити побілку (у 1 знач.). Треба було почиститись та побілитися, бо незабаром ждалися дворянські вибори.. Від ранку й до ранку.. метуть [люди], білять (Мирний, III, 1954, 255).  Словник української мови в 11 томах