Значення в інших словниках
-
побілити —
побіли́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
побілити —
-білю, -білиш, док., перех. 1》 Док. до білити. 2》 Закінчити білити.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
побілити —
ПОБІЛИ́ТИ, білю́, бі́лиш, док., що. 1. Док. до біли́ти. Двічі побілила [Маланка] хату знадвору і всередині (М. Коцюбинський); Побілила [Катерина] вапном стіни (С.
Словник української мови у 20 томах
-
побілити —
МА́ЗАТИ (покривати шаром чогось рідкого або жирного; укривати шаром глини), МАСТИ́ТИ, ЗМА́ЩУВАТИ, ЗМА́ЗУВАТИ, ОБМА́ЗУВАТИ, ОБМА́ЩУВАТИ, ВИМА́ЗУВАТИ, ВИМА́ЩУВАТИ, ШМАРУВА́ТИ (ОБШМАРО́ВУВАТИ) (взагалі щось чим-небудь); МА́СЛИТИ (маслом); НАМА́ЗУВАТИ...
Словник синонімів української мови
-
побілити —
ПОБІЛИ́ТИ, білю́, бі́лиш, док., перех. 1. Док. до біли́ти. Двічі побілила [Маланка] хату знадвору і всередині (Коцюб., II, 1955, 29); Побілила [Катерина] вапном стіни (Чорн., Визвол.
Словник української мови в 11 томах