Словник української мови Грінченка

повитягати

Повитяга́ти, -га́ю, -єш

гл.

1) Вытянуть (во множествѣ). Будьмо живі, щоб з наших ворогів повитягало жили. Ном. № 11580.

2) Вытащить, вынуть. Повитягали собі книжки і читают. Драг. 365.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. повитягати — повитяга́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. повитягати — -аю, -аєш і повитягувати, -ую, -уєш, док., перех. 1》 Тягнучи, розтягаючи, збільшити в довжину все чи багато чого-небудь. 2》 Випрямити, вирівняти, простягти в якому-небудь напрямку (руки, шиї і т. ін.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. повитягати — ПОВИТЯГА́ТИ, а́ю, а́єш і ПОВИТЯ́ГУВАТИ, ую, уєш, док., що. 1. Тягнучи, розтягаючи, збільшити в довжину все або багато чого-небудь. 2. Випрямити, вирівняти, простягти в якому-небудь напрямку (руки, шиї і т. ін.).  Словник української мови у 20 томах
  4. повитягати — ПОВИТЯГА́ТИ, а́ю, а́єш і ПОВИТЯ́ГУВАТИ, ую, уєш, док., перех. 1. Тягнучи, розтягаючи, збільшити в довжину все або багато чого-небудь. 2. Випрямити, вирівняти, простягти в якому-небудь напрямку (руки, шиї і т. ін.).  Словник української мови в 11 томах