повитягати

повитяга́ти

-аю, -аєш і повитягувати, -ую, -уєш, док., перех.

1》 Тягнучи, розтягаючи, збільшити в довжину все чи багато чого-небудь.

2》 Випрямити, вирівняти, простягти в якому-небудь напрямку (руки, шиї і т. ін.).

3》 Витягти звідки-небудь усе чи багато чогось, усіх чи багатьох.

|| Підняти знизу вгору, виволокти на щось.

|| Дістати, вийняти звідки-небудь, із чогось.

|| розм. Украсти, непомітно вийнявши з чого-небудь.

|| безос.

4》 Вибрати, видалити з чого-небудь усе чи багато чогось через всмоктування, висмоктування, за допомогою протягу і т. ін.

5》 перен. Спонукати вийти звідки-небудь усіх чи багатьох.

6》 перен. Примусити віддати, виманити, видурити все чи багато чого-небудь.

Значення в інших словниках

1. повитягати — повитяга́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. повитягати — ПОВИТЯГА́ТИ, а́ю, а́єш і ПОВИТЯ́ГУВАТИ, ую, уєш, док., що. 1. Тягнучи, розтягаючи, збільшити в довжину все або багато чого-небудь. 2. Випрямити, вирівняти, простягти в якому-небудь напрямку (руки, шиї і т. ін.).  Словник української мови у 20 томах
3. повитягати — ПОВИТЯГА́ТИ, а́ю, а́єш і ПОВИТЯ́ГУВАТИ, ую, уєш, док., перех. 1. Тягнучи, розтягаючи, збільшити в довжину все або багато чого-небудь. 2. Випрямити, вирівняти, простягти в якому-небудь напрямку (руки, шиї і т. ін.).  Словник української мови в 11 томах
4. повитягати — Повитяга́ти, -га́ю, -єш гл. 1) Вытянуть (во множествѣ). Будьмо живі, щоб з наших ворогів повитягало жили. Ном. № 11580. 2) Вытащить, вынуть. Повитягали собі книжки і читают. Драг. 365.  Словник української мови Грінченка