повк

Повк, -ку

м. Полкъ. Приїхали три козаки з повку, розв'язали Марусі головку. Мет. 105. ум. повчок. Отак Вовчок жене ляхів повчок. Ном. № 673.

Значення в інших словниках

1. повк — -у, ч., діал. Полк.  Великий тлумачний словник сучасної мови