Словник української мови Грінченка

повнеча

Повне́ча, -чі

ж. Скопленіе въ чемъ либо, заполненіе чего либо. Какъ нарѣчіе: полно, биткомъ набито. В корчмі повнена людей.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. повнеча — див. багато  Словник синонімів Вусика