Значення в інших словниках
-
повнити —
Повнити: — виконувати [2,XIII]
Словник з творів Івана Франка
-
повнити —
по́внити 1 дієслово недоконаного виду наповняти по́внити 2 дієслово недоконаного виду виконувати діал.
Орфографічний словник української мови
-
повнити —
I -ню, -ниш, недок., перех. Те саме, що наповняти. II -ню, -ниш, недок., перех., діал. Виконувати (службу, обов'язки тощо).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
повнити —
ПО́ВНИТИ¹, ню, ниш, недок., кого, що. Те саме, що наповня́ти. Мене по вінця щастя повнить нині (М. Бажан); По щирості – жалію, Що на машині Велзовій мені Не пощастило завітати в дні, Коли ввесь Київ повнив люд прибулий (М.
Словник української мови у 20 томах
-
повнити —
НАПО́ВНИТИ (про людей, тварин — зайняти весь простір, приміщення і т. ін.), ЗАПО́ВНИТИ, СПО́ВНИТИ, ПЕРЕПО́ВНИТИ підсил., НАВОДНИ́ТИ підсил., ЗАЛИ́ТИ (ЗАЛЛЯ́ТИ рідше) підсил., ЗАТОПИ́ТИ підсил., ЗАБИ́ТИ підсил. розм., ЗАГАТИ́ТИ підсил. розм.
Словник синонімів української мови
-
повнити —
ПО́ВНИТИ¹, ню, ниш, недок., перех. Те саме, що наповня́ти. Мене по вінця щастя повнить нині (Бажан, Роки, 1957, 254); По щирості — жалію, Що на машині Велзовій мені Не пощастило завітати в дні, Коли ввесь Київ повнив люд прибулий (Рильський, II, 1956...
Словник української мови в 11 томах