Словник української мови Грінченка

повсихати

Повсихати, -хаємо, -єте

гл. Усохнуть (во множествѣ). Як з тобою спізнавались, сухі дуби розвивались, як любитись перестали, однолітки повсихали. Чуб. V. 62. Були річки, — повтікали, були ставки, — повсихали. Чуб. V. 540.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. повсихати — повсиха́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. повсихати — -ає, док. 1》 Усохнути (про все чи багато чого-небудь). || перен., розм. Втратити здатність рухатися, діяти (про частини тіла). 2》 Висохнути (про водоймища).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. повсихати — ПОВСИХА́ТИ, а́є, док. 1. Усохнути (про все або багато чого-небудь). Аж страх погано У тім хорошому селі: Чорніше чорної землі Блукають люди; повсихали Сади зелені, погнили Біленькі хати (Т.  Словник української мови у 20 томах
  4. повсихати — ПОВСИХА́ТИ, а́є, док. 1. Усохнути (про все або багато чого-небудь). Аж страх погано У тім хорошому селі: Чорніше чорної землі Блукають люди; повсихали Сади зелені, погнили Біленькі хати (Шевч.  Словник української мови в 11 томах