повставляти

Повставля́ти, -ля́ю, -єш

гл. Вставить (во множествѣ). Іди ж повставляй (очі), щоб вони мені бачили. Чуб. II. 306.

Значення в інших словниках

1. повставляти — повставля́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. повставляти — -яю, -яєш, док., перех. Вставити в щось усе чи багато чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. повставляти — ПОВСТАВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., що. Вставити в щось усе або багато чого-небудь. – Одчини, бо вікна поб'ю! .. – Як поб'єш, то й повставляєш (І. Нечуй-Левицький); [Одарка:] Від радощів та сміхів аж зуби повипадали! [Ївга:] Не журись.  Словник української мови у 20 томах
4. повставляти — ПОВСТАВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., перех. Вставити в щось усе або багато чого-небудь. — Одчини, бо вікна поб’ю!.. — Як поб’єш, то й повставляєш (Н.-Лев., II, 1956, 270); [Одарка:] Від радощів та сміхів аж зуби повипадали! [Ївга:] Не журись.  Словник української мови в 11 томах