повіз
Повіз
нар. = повз. Лохв. у. Іду повіз його та й думаю: чи займе ж він мене? Пирят. у.
---------------
Повіз, -возу
м. Экипажъ. Посідали пани у той повіз. МВ. (О. 1862. III. 51). Перестріли разбойники і одібрали і гроші, і одежу, і коні з повозом. Чуб. II. 206.
Словник української мови Грінченка