повіз
ПО́ВІЗ, возу, ч., заст.
Екіпаж.
Старий порівнявся з панським повозом, зійшов з дороги (з казки);
В повіз великий богині щасливої впряжені коні (Леся Українка);
Звели запрягти йому в повіз Коней, ходою найшвидших (Борис Тен, пер. з тв. Гомера).
Словник української мови (СУМ-20)